Значення в інших словниках
-
злічити —
злічи́ти 1 дієслово доконаного виду порахувати злічи́ти 2 дієслово доконаного виду вилікувати рідко
Орфографічний словник української мови
-
злічити —
не лі́чено (не злі́чено) кого, чого, нар.-поет. Дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь. (Чабан:) А ти ж звідки знаєш, що я сірома? А може, в мене лану не міряно, добра не лічено? (С. Васильченко); Добре тому Башкиреві, на весь повіт добре!...
Фразеологічний словник української мови
-
злічити —
РАХУВА́ТИ (називати числа в послідовному порядку; визначати кількість, суму), ЛІЧИ́ТИ, ВИЛІ́ЧУВАТИ, ЗЛІ́ЧУВАТИ розм., ЧИ́СЛИТИ розм.; ПЕРЕРАХО́ВУВАТИ (встановлювати кількість когось, чогось). — Док.: порахува́ти, зрахува́ти діал.
Словник синонімів української мови
-
злічити —
ЗЛІЧИ́ТИ¹ див. злі́чувати¹. ЗЛІЧИ́ТИ² див. злі́чувати².
Словник української мови в 11 томах
-
злічити —
Злічити, -ся см. злічувати, -ся.
Словник української мови Грінченка