Великий тлумачний словник сучасної мови

зметнути

зметну́ти

-ну, -неш, док.

1》 перех. Рвучко, стрімко підняти, підкинути вгору.

|| неперех. Те саме, що змахнути 1).

2》 перех. Різким рухом змести, скинути щось звідки-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. зметнути — зметну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. зметнути — СКИДА́ТИ (кидати когоабо що-небудь униз чи з чогось), СПИХА́ТИ, ОПУСКА́ТИ, ЗШТО́ВХУВАТИ (ЗІШТО́ВХУВАТИ), ЗМА́ХУВАТИ (змахом чи змахами руки); ВАЛИ́ТИ, ЗВА́ЛЮВАТИ (що-небудь велике, важке); ЗВЕРГА́ТИ книжн. (із силою). — Док.  Словник синонімів української мови
  3. зметнути — ЗМЕТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. перех. Рвучко, стрімко підняти, підкинути вгору. Пробуравлена [кулями] смужка сухої землі одночасно зметнула вгору кілька димків, запорошила йому очі (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 538); *Образно.  Словник української мови в 11 томах