змикати
змика́ти
-аю, -аєш, недок., зімкнути, -ну, -неш, док., перех.
1》 Наближаючи впритул одне до одного, з'єднувати (перев. краї, кінці чого-небудь).
|| перен. Створювати зв'язок між ким-, чим-небудь. Змикати лави.
2》 Закривати, стуляти (губи, повіки), заплющувати (очі).
|| Спричинятися до закривання, стуляння (губ, повік), до заплющування (очей). Не змикати очей.
3》 тільки 3 ос., розм., рідко. Те саме, що корчити.
Великий тлумачний словник сучасної української мови