змикитити

змики́тити

-ичу, -итиш, док., розм.

1》 Зрозуміти, додуматися.

2》 рідко. Вдавшись до хитрощів, обману, не виконати обіцянки.

Значення в інших словниках

1. змикитити — змики́тити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. змикитити — див. зрозуміти  Словник синонімів Вусика
3. змикитити — змики́тити 1. знайти вихід зі скрутного становища; викрутитися (ср, ст) 2. украсти (ср, ст)|| = ґрайфнути  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. змикитити — ЗРОЗУМІ́ТИ що і без додатка (правильно сприйняти зміст, значення, суть чого-небудь), ЗБАГНУ́ТИ, УБАГНУ́ТИ (ВБАГНУ́ТИ) розм., УТНУ́ТИ (ВТНУ́ТИ) розм., УТЯ́МИТИ (ВТЯ́МИТИ) розм., ЗМЕТИКУВА́ТИ розм., УТОРО́ПАТИ (ВТОРО́ПАТИ) розм., РОЗТОРО́ПАТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. змикитити — ЗМИКИ́ТИТИ, и́чу, и́тиш, док., розм. 1. Зрозуміти, додуматися. [Середа:] Я зразу змикитив, що в неї до Яроша нездоровий інтерес (Мик., І, 1957, 456); Мелешко, змикитивши, в чому суть, глянув на свого буха спідлоба (Гончар, М. Братусь, 1951, 16). 2. рідко.  Словник української мови в 11 томах
6. змикитити — Змикитити, -ки́чу, -тиш гл. Обмануть, не исполнить обязательства. Желех.  Словник української мови Грінченка