змовкати
змовка́ти
-аю, -аєш, недок., змовкнути і змовкти, -кну, -кнеш; мин. ч. змовк -ла, -ло і змовкнув, -нула, -нуло; док.
1》 Переставати говорити, співати, кричати і т. ін.; замовкати (про живі істоти).
2》 перен. Переставати видавати які-небудь звуки (про інструменти, механізми і т. ін.).
|| Переставати стріляти (про вогнепальну зброю).
3》 перен. Переставати лунати, чутися (про звуки).
|| Припинятися, перериватися (про розмову, сміх, крик і т. ін.).
|| Втрачати силу, вщухати, слабнути (про стихійні явища).
|| Переставати сповнюватися звуками.
4》 перен. Переставати хвилювати кого-небудь (про почуття, переживання).
Великий тлумачний словник сучасної української мови