Великий тлумачний словник сучасної мови

змовчувати

змо́вчувати

-ую, -уєш, недок., змовчати, -чу, -чиш, док.

1》 неперех.Не говорити, не заперечувати; мовчати.

2》 перех. і за кого – що. Не розповідати про щось, замовчувати, приховувати що-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. змовчувати — змо́вчувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. змовчувати — див. мовчати  Словник синонімів Вусика
  3. змовчувати — ПРИХО́ВУВАТИ що (не виявляти, не показувати, тримати в таємниці), ХОВА́ТИ, ХОВА́ТИСЯ з чим, ПРИХО́ВУВАТИСЯ з чим, ЗАХО́ВУВАТИ, ТАЇ́ТИ, ТАЇ́ТИСЯ з чим, УТА́ЮВАТИ (ВТА́ЮВАТИ), ПРИТА́ЮВАТИ рідше, УКРИВА́ТИ (ВКРИВА́ТИ), ПРИКРИВА́ТИ, МАСКУВА́ТИ...  Словник синонімів української мови
  4. змовчувати — ЗМО́ВЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗМОВЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. 1 неперех. Не говорити, не заперечувати; мовчати. Тільки тиждень після весілля Кайдашиха змовчувала та скоса поглядала на Мелашку, показуючи їй роботу (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах