Великий тлумачний словник сучасної мови

змізернілий

змізерні́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до змізерніти.

|| у знач. прикм.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. змізернілий — змізерні́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. змізернілий — ЗМІЗЕРНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до змізерні́ти; // У знач. прикм. Його обличчя, що недавно ще цвіло свіжим рум’янцем, було жовте, змізерніле, щоки позападались (Фр., VI, 1951, 286).  Словник української мови в 11 томах