змізернілий
ЗМІЗЕРНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до змізерні́ти;
// У знач. прикм.
Його обличчя, що недавно ще цвіло свіжим рум’янцем, було жовте, змізерніле, щоки позападались (Фр., VI, 1951, 286).
Словник української мови (СУМ-11)ЗМІЗЕРНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до змізерні́ти;
// У знач. прикм.
Його обличчя, що недавно ще цвіло свіжим рум’янцем, було жовте, змізерніле, щоки позападались (Фр., VI, 1951, 286).
Словник української мови (СУМ-11)