1. Словник української мови в 11 томах

змізернілий

ЗМІЗЕРНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до змізерні́ти;

// У знач. прикм.

Його обличчя, що недавно ще цвіло свіжим рум’янцем, було жовте, змізерніле, щоки позападались (Фр., VI, 1951, 286).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змізернілий — змізерні́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. змізернілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до змізерніти. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови