Значення в інших словниках
-
змінниця —
змі́нниця іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
змінниця —
ЗМІ́ННИЦЯ, і, ж. Жін. до змі́нник. Навіть у себе на крані, в кабіні, серед диму й кіптяви, вона завела незвичайну чистоту й вимагала того самого від своїх змінниць (Собко, Біле полум’я, 1952, 60).
Словник української мови в 11 томах