змірковувати

змірко́вувати

-ую, -уєш, недок., рідко, зміркувати, -ую, -уєш, док., перех. і без додатка.

1》 Додумуватися, догадуватися, розмірковуючи над чимось.

|| Думати, міркувати над чим-небудь, обдумувати щось.

2》 тільки док., діал. Зрозуміти.

Значення в інших словниках

1. змірковувати — змірко́вувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. змірковувати — ДОДУ́МАТИСЯ до чого (розмірковуючи, зробити певні висновки), ЗМІРКУВА́ТИ що, ДОМІРКУВА́ТИСЯ, ВИ́МІРКУВАТИ що, ПРИДУ́МАТИ що, ДОДУ́МАТИ що, ДІЙТИ́ чого, до чого, ДОБРА́ТИ (ДІБРА́ТИ) чого, розм., ПРИХИТРИ́ТИСЯ з інфін., розм.  Словник синонімів української мови
3. змірковувати — ЗМІРКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., рідко, ЗМІРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. і без додатка. 1. Додумуватися, догадуватися, розмірковуючи над чимось.  Словник української мови в 11 томах