Великий тлумачний словник сучасної мови

знавісніти

знавісні́ти

-ію, -ієш, док., розм.

1》 Втратити розум, почуття міри в чому-небудь; озвіріти.

2》 Дуже набриднути, остогиднути.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. знавісніти — знавісні́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. знавісніти — див. сердитися  Словник синонімів Вусика
  3. знавісніти — НАБРИ́ДНУТИ кому і без додатка (стати нецікавим, нудним унаслідок одноманітності, частої повторюваності), ОБРИ́ДНУТИ, ДОКУ́ЧИТИ, НАДОКУ́ЧИТИ, НАДОЇ́СТИ розм., НАСТИ́РИТИСЯ розм., ПРЕДОКУ́ЧИТИ підсил. розм., ЗНАВІСНІ́ТИ підсил. розм., ОНАВІСНІ́ТИ підсил.  Словник синонімів української мови
  4. знавісніти — Знавісні́ти, -ні́ю, -ні́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. знавісніти — ЗНАВІСНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. 1. Втратити розум, почуття міри в чому-небудь; озвіріти. — Чи ви показились, чи знавісніли? — говорив Карпо. — Хто це розбив вікно? (Н.  Словник української мови в 11 томах
  6. знавісніти — Знавісні́ти, -ні́ю, -єш гл. Взбѣситься, сойти съ ума. Рябко! ти знавіснів! Г. Арт. (О. 1861. III. 83).  Словник української мови Грінченка