Великий тлумачний словник сучасної мови

знаджений

зна́джений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до знадити.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. знаджений — зна́джений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. знаджений — ЗНА́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зна́дити. Під час облоги Дубно він утрачав молодшого сина: знаджений красою воєводівни, Андрій зраджує своїх (Рильський, III, 1956, 222).  Словник української мови в 11 томах