знадоб

зна́доб

див. знадіб I.

Значення в інших словниках

1. знадоб — зна́доб іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. знадоб — ЗНАРЯ́ДДЯ (пристосування, прилад, механізм і т. ін., за допомогою якого виконується певна дія), НАЧИ́ННЯ, СНАСТЬ, ПРИПА́С, ЗНА́РЯД діал., ПРИ́РЯД діал., ЗНА́ДІБ (ЗНА́ДОБ) діал., НАРЯ́ДДЯ заст.; ІНСТРУМЕ́НТ (набір предметів для певної роботи).  Словник синонімів української мови
3. знадоб — ЗНА́ДОБ див. зна́діб¹.  Словник української мови в 11 томах