знадіб

зна́діб

I знадоб, -доба, ч., діал.

Інструмент, прилад.

II -добу, ч., діал.

1》 Речовина.

|| Цілющий засіб, ліки.

2》 Матеріал (для публікації).

Значення в інших словниках

1. знадіб — б.з., речовина; (для публікації) матеріял; мн. ЗНАДОБИ, ліки; (до писання) приладдя.  Словник синонімів Караванського
2. знадіб — Зна́діб, -добу; зна́доби, -бів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. знадіб — ЗНА́ДІБ¹, ЗНА́ДОБ, доба, ч., діал. Інструмент, прилад. Коли я підводила голову, щоб знайти який знадоб до шиття, траплялось мені глянути просто поперед себе на темну довгу стежку (Л. Укр., III, 1952, 599); Знадоби до писання. ЗНА́ДІБ², добу, ч., діал.  Словник української мови в 11 томах