знайомець

знайо́мець

-мця, ч., розм.

Знайома людина; прот. незнайомець.

Значення в інших словниках

1. знайомець — знайо́мець іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. знайомець — ЗНАЙО́МЕЦЬ, мця, ч., розм. Знайома людина; протилежне незнайомець. Михайло подружився з сім’єю Свистьольників, з бабусею; знайшлися й інші знайомці в селі (Збан., Сеспель, 1961, 387); Линув зненацька дощ, ..  Словник української мови в 11 томах