знаряджений

знаря́джений

-а, -е, діал.

Дієприкм. пас. мин. ч. до знарядити.

Значення в інших словниках

1. знаряджений — знаря́джений дієприкметник діал.  Орфографічний словник української мови
2. знаряджений — ЗНАРЯ́ДЖЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до знаряди́ти. У подвір’ї стоїть повозка, знаряджена в дорогу (Кроп., II, 1958, 474).  Словник української мови в 11 томах