знаряджений
ЗНАРЯ́ДЖЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до знаряди́ти.
У подвір’ї стоїть повозка, знаряджена в дорогу (Кроп., II, 1958, 474).
Словник української мови (СУМ-11)ЗНАРЯ́ДЖЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до знаряди́ти.
У подвір’ї стоїть повозка, знаряджена в дорогу (Кроп., II, 1958, 474).
Словник української мови (СУМ-11)