знаряджатися
ЗНАРЯДЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗНАРЯДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, док., діал. Споряджатися.
Катерина обтерла в ту ж мить руки, взяла свого сина і, слова не мовивши, подалася знаряджатися в дорогу (Л. Янов., І, 1959, 133).
Словник української мови (СУМ-11)