Великий тлумачний словник сучасної мови

знаття

знаття́

-я, с., рідко.

Те саме, що знання.

Коли б (якби, щоб і т. ін.) знаття — коли б (якби, щоб і т. ін.) знати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. знаття — знаття́ іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. знаття — знаття́ : ◊ якби́ знаття́, що в ку́ма пиття́ → кум  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. знаття — Знаття́, -ття́, -ттю́, -ття́м  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. знаття — ЗНАТТЯ́, я́, с., рідко. Те само, що знання́. Я вже трохи знаю граматику, а для перекладів практичного знаття не треба (Л. Укр., V, 1956, 22); Не завагався [Славко] натякнути на нешлюбне походження її чоловіка, хоч повинен був догадатися...  Словник української мови в 11 томах
  5. знаття — Знаття́, -тя́ с. Знаніе. Бува там, у громаді, якесь знаття потайне, що прочуває непевну правду доразу. МВ. (О. 1862. І. 96). коли б, як би знаття́. Если бы было извѣстно. Як би знаття, що в кума пиття, то б і дітей забрав. Ном. № 5407.  Словник української мови Грінченка