знаючий
зна́ючий
-а, -е.
1》 рідко. Дієприкм. акт. теп. ч. до знати 2), 4-6).
2》 у знач. прикм. Який обізнаний із чим-небудь, знає свою справу, вміє щось робити.
|| у знач. ім. знаючий, -чого, ч.; знаюча, -чої, ж. Обізнана з чим-небудь, досвідчена людина.
Великий тлумачний словник сучасної української мови