зневолений

знево́лений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до зневолити.

|| у знач. прикм.

Значення в інших словниках

1. зневолений — знево́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. зневолений — Примушення  Словник застарілих та маловживаних слів
3. зневолений — Знево́лений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. зневолений — ЗНЕВО́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до знево́лити; // У знач. прикм. [Яким:] Може ще день, два — і голосом могучим озветься вся зневолена країна, сонцем ясним наша доля засяє! (Гр., II, 1963, 543); Зневолений ведмідь повинен був.. визнати свою неволю.  Словник української мови в 11 томах