Великий тлумачний словник сучасної мови

знезаражений

знезара́жений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до знезаразити.

|| у знач. прикм.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. знезаражений — знезара́жений прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. знезаражений — Знезара́жений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. знезаражений — ЗНЕЗАРА́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до знезара́зити. Сіяти треба насінням, знезараженим від сільськогосподарських шкідників та хвороб (Ол. та ефір. культ., 1956, 273); // У знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах