знезаражений

ЗНЕЗАРА́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до знезара́зити.

Сіяти треба насінням, знезараженим від сільськогосподарських шкідників та хвороб (Ол. та ефір. культ., 1956, 273);

// У знач. прикм.

При опіках другого і третього ступеня треба покласти пов’язку із знезараженого (стерилізованого) бинта і звернутися до лікаря (Анат. і фізіол. люд., 1957, 136).

Значення в інших словниках

1. знезаражений — знезара́жений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. знезаражений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до знезаразити. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. знезаражений — Знезара́жений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)