знемощілий
знемощі́лий
-а, -е, рідко.
Дієприкм. акт. мин. ч. до знемощіти.
|| у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної української мовизнемощі́лий
-а, -е, рідко.
Дієприкм. акт. мин. ч. до знемощіти.
|| у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної української мови