1. Великий тлумачний словник сучасної мови

знемощілий

знемощі́лий

-а, -е, рідко.

Дієприкм. акт. мин. ч. до знемощіти.

|| у знач. прикм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знемощілий — знемощі́лий дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. знемощілий — ЗНЕМОЩІ́ЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до знемощі́ти; // У знач. прикм. Мати переривалася від ридань, дивлячись на свою дитину, на бліде личко, на знемощіле.. тільце (Хотк., II, 1966, 192). 3НЕМОЩІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., рідко. Словник української мови в 11 томах