знехтуваний

зне́хтуваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до знехтувати.

|| знехтувано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. знехтуваний — зне́хтуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. знехтуваний — Зне́хтуваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. знехтуваний — ЗНЕ́ХТУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зне́хтувати. За оцим ось рогом підстеріг її знехтуваний поклонник і сказав, що вона розбила його серце (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах