зноровити

знорови́ти

-влю, -виш; мн. зноровлять; док., розм.

1》 перех. Поганим ставленням до кого-, чого-небудь викликати норовистість, роздратування; роздратувати, розсердити.

2》 неперех. Те саме, що зноровитися.

Значення в інших словниках

1. зноровити — знорови́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. зноровити — ЗНОРОВИ́ТИ, влю́, ви́ш; мн. зноровля́ть; док., розм. 1. перех. Поганим ставленням до кого-, чого-небудь викликати норовистість, роздратування; роздратувати, розсердити. Просить [староста), щоб вернув коня, не мучив би його та не зноровив би його (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах