зноровити
знорови́ти
-влю, -виш; мн. зноровлять; док., розм.
1》 перех. Поганим ставленням до кого-, чого-небудь викликати норовистість, роздратування; роздратувати, розсердити.
2》 неперех. Те саме, що зноровитися.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зноровити — знорови́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- зноровити — ЗНОРОВИ́ТИ, влю́, ви́ш; мн. зноровля́ть; док., розм. 1. перех. Поганим ставленням до кого-, чого-небудь викликати норовистість, роздратування; роздратувати, розсердити. Просить [староста), щоб вернув коня, не мучив би його та не зноровив би його (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах