зноровити

знорови́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зноровити — -влю, -виш; мн. зноровлять; док., розм. 1》 перех. Поганим ставленням до кого-, чого-небудь викликати норовистість, роздратування; роздратувати, розсердити. 2》 неперех. Те саме, що зноровитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зноровити — ЗНОРОВИ́ТИ, влю́, ви́ш; мн. зноровля́ть; док., розм. 1. перех. Поганим ставленням до кого-, чого-небудь викликати норовистість, роздратування; роздратувати, розсердити. Просить [староста), щоб вернув коня, не мучив би його та не зноровив би його (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах