знудьгований

знудьго́ваний

-а, -е, розм.

Який знудьгувався по кому-, чому-небудь.

|| Який виражає нудьгу.

Значення в інших словниках

1. знудьгований — знудьго́ваний дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. знудьгований — ЗНУДЬГО́ВАНИЙ, а, е, розм. Який знудьгувався по кому-, чому-небудь; // Який виражає нудьгу. Тимко зітхнув і знову замріяно, але без особливої радості дивився на розкоші весни і вічну красу природи, щулив від сонця знудьговані, з гарячим поблиском, чорні, дикуваті.. очі (Тют., Вир, 1964, 122).  Словник української мови в 11 томах