знудьгований

ЗНУДЬГО́ВАНИЙ, а, е, розм. Який знудьгувався по кому-, чому-небудь;

// Який виражає нудьгу.

Тимко зітхнув і знову замріяно, але без особливої радості дивився на розкоші весни і вічну красу природи, щулив від сонця знудьговані, з гарячим поблиском, чорні, дикуваті.. очі (Тют., Вир, 1964, 122).

Значення в інших словниках

1. знудьгований — знудьго́ваний дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. знудьгований — -а, -е, розм. Який знудьгувався по кому-, чому-небудь. || Який виражає нудьгу.  Великий тлумачний словник сучасної мови