знудьгований
ЗНУДЬГО́ВАНИЙ, а, е, розм. Який знудьгувався по кому-, чому-небудь;
// Який виражає нудьгу.
Тимко зітхнув і знову замріяно, але без особливої радості дивився на розкоші весни і вічну красу природи, щулив від сонця знудьговані, з гарячим поблиском, чорні, дикуваті.. очі (Тют., Вир, 1964, 122).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- знудьгований — знудьго́ваний дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- знудьгований — -а, -е, розм. Який знудьгувався по кому-, чому-небудь. || Який виражає нудьгу. Великий тлумачний словник сучасної мови