зобиджати

зобиджа́ти

і зобижати, -аю, -аєш, недок., зобидити, -джу, -диш, док., перех., розм.

1》 Викликати у кого-небудь почуття образи; ображати, скривджувати.

|| Безчестити (жінок, дівчат).

2》 Заподіювати кому-небудь матеріальні збитки, кривдити в чому-небудь.

3》 перев. чим. Давати що-небудь, наділяти чимось у меншій мірі, ніж потрібно, позбавляти чогось.

Значення в інших словниках

1. зобиджати — зобиджа́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. зобиджати — КРИ́ВДИТИ (несправедливо чинити щодо когось, чогось, ставитися до когось, чогось), ОБИЖА́ТИ, ЗОБИДЖА́ТИ (ЗОБИЖА́ТИ) розм., ОКРИВДЖА́ТИ (ОКРИ́ВДЖУВАТИ) розм., ОБРАЖА́ТИ (ОБРА́ЖУВАТИ) розм. — Док.  Словник синонімів української мови
3. зобиджати — ЗОБИДЖА́ТИ і ЗОБИЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗОБИ́ДИТИ, джу, диш, док., перех., розм. 1. Виклика́ти у кого-небудь почуття образи; ображати, скрив-джувати.  Словник української мови в 11 томах