зобиджений

зоби́джений

зобижений, -а, -е, розм.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до зобидити.

|| у знач. прикм.

2》 у знач. прикм. Який зобидився, образився.

Значення в інших словниках

1. зобиджений — ЗОБИ́ДЖЕНИЙ, ЗОБИ́ЖЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зоби́дити. Наче хто за серце стисне Палажку, а жалітись ні на що.. Не зобижена (Барв., Опов.., 1902, 140); // У знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах