зобидити

зоби́дити

див. зобиджати.

Значення в інших словниках

1. зобидити — зоби́дити дієслово доконаного виду розм., рідко  Орфографічний словник української мови
2. зобидити — му́хи не зоби́дить (не скри́вдить). Хто-небудь дуже добрий, сумирний, лагідний. Передерій зроду-віку мухи не зобидив (З журналу); Тато був добряк-добряк (мухи не скривдить, ніколи голосу не підвищував, тільки на скрипці грав) (В. Нестайко).  Фразеологічний словник української мови
3. зобидити — КРИ́ВДИТИ (несправедливо чинити щодо когось, чогось, ставитися до когось, чогось), ОБИЖА́ТИ, ЗОБИДЖА́ТИ (ЗОБИЖА́ТИ) розм., ОКРИВДЖА́ТИ (ОКРИ́ВДЖУВАТИ) розм., ОБРАЖА́ТИ (ОБРА́ЖУВАТИ) розм. — Док.  Словник синонімів української мови
4. зобидити — ЗОБИ́ДИТИ див. зобиджа́ти.  Словник української мови в 11 томах