зоставатися
зостава́тися
і рідше зіставатися, -аюся, -аєшся, недок., зостатися і рідше зістатися, -ануся, -анешся, док.
1》 Продовжувати бути, залишатися де-небудь, не покидати якогось місця протягом певного часу.
|| також з інфін. Продовжувати перебувати, залишатися де-небудь з певною метою.
|| Продовжувати перебувати в якому-небудь положенні, знаходитися де-небудь, будучи поміщеним, залишеним там.
2》 Продовжувати бути яким-, ким-, чим-небудь, залишатися в попередньому стані; не змінюватися. Зоставатися при своїй думці.
3》 тільки 3 ос. Продовжувати існувати, зберігатися; не зникати.
|| Продовжувати жити, залишатися після смерті кого-небудь.
|| Бути в наявності (після використання, вжитку і т. ін. чого-небудь).
|| безос.
|| від кого – чого або по кому – чому. Зберігатися як слід, залишок чогось, що зникло, минуло, або після смерті кого-небудь.
4》 Опинятися в якому-небудь стані, положенні, ставати ким-, чим-небудь або яким-небудь.
|| без кого – чого. Втрачати кого-, що-небудь, залишатися без когось, чогось.
|| у чому. Скинувши або втративши щось з одягу, виявлятися не повністю одягненим.
|| за ким, кому. Переходити в чиє-небудь користування, володіння; залишатись у спадщину.
|| на кого. Бути доглянутим ким-небудь.
5》 Випадати комусь.
6》 з інфін., безос. Бути на черзі для виконання, здійснення.
Нічого не зостається, як ... — про становище, коли немає з чого вибирати, а можна діяти лише певним чином.
7》 до чого, перев. безос. Бути в запасі, бути ще не використаним або не подоланим (про час, відстань і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови