зотлілий

зотлі́лий

рідше зітлілий, -а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до зотліти, зітліти.

|| у знач. прикм.

Значення в інших словниках

1. зотлілий — зотлі́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. зотлілий — ЗОТЛІ́ЛИЙ, рідше ЗІТЛІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до зотлі́ти, зітлі́ти; // У знач. прикм. Праворуч від кістяка в трьох маленьких зотлілих шкатулках знаходились буси (Нариси стар. іст.  Словник української мови в 11 томах
3. зотлілий — Зотлілий, -а, -е Истлѣвшій.  Словник української мови Грінченка