зохотитися

зохо́титися

-очуся, -отишся, док., розм.

Виявити охоту, бажання; захотіти.

Значення в інших словниках

1. зохотитися — зохо́титися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. зохотитися — ЗАХОТІ́ТИ (виявити бажання, охоту), СХОТІ́ТИ, ЗАБАЖА́ТИ, ПОБАЖА́ТИ, ЗАБАГНУ́ТИ, ЗАБА́ГТИ, ЗОХО́ТИТИСЯ розм., ЗВО́ЛИТИ перев. ірон., БЛАГОВОЛИ́ТИ заст., ірон., ПРИЗВО́ЛИТИ заст., ЗАБАГА́ТИ діал., ЗАХТІ́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
3. зохотитися — ЗОХО́ТИТИСЯ, о́чуся, о́тишся, док., розм. Виявити охоту, бажання; захотіти. — Як брат зохотиться, то й прийдемо, — сказала писарша (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
4. зохотитися — Зохотитися, -чуся, -тишся гл. Почувствовать охоту, желаніе. Харьк. у. Зохотився до школи хлопець. Черк. у.  Словник української мови Грінченка