зраджуваний

зра́джуваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до зраджувати.

Значення в інших словниках

1. зраджуваний — зра́джуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. зраджуваний — ЗРА́ДЖУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до зра́джувати 1–4. – Вона втікала до кревних своїх, – виступив наперед Емілій і заслонив собою Корнелію. – І втікала тому, що не хоче бути щоденно зраджуваною мужем своїм (Д. Міщенко).  Словник української мови у 20 томах