зраджуваний

ЗРА́ДЖУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до зра́джувати 1–4.

– Вона втікала до кревних своїх, – виступив наперед Емілій і заслонив собою Корнелію. – І втікала тому, що не хоче бути щоденно зраджуваною мужем своїм (Д. Міщенко).

Значення в інших словниках

1. зраджуваний — зра́джуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. зраджуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до зраджувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови