зраджуваний
ЗРА́ДЖУВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до зра́джувати 1–4.
– Вона втікала до кревних своїх, – виступив наперед Емілій і заслонив собою Корнелію. – І втікала тому, що не хоче бути щоденно зраджуваною мужем своїм (Д. Міщенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зраджуваний — зра́джуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- зраджуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до зраджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови