зранювати

зра́нювати

-нюю, -нюєш, недок., зранити, -ню, -ниш, док., перех.

1》 Заподіювати рани, рану.

2》 перен. Спричиняти кому-небудь душевний біль, страждання.

Значення в інших словниках

1. зранювати — зра́нювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зранювати — РА́НИТИ (робити комусь рану, рани; перев. рослини — пошкоджувати), ЗРА́НЮВАТИ, УРАЖА́ТИ (ВРАЖА́ТИ), РІ́ЗАТИ, ПІДРІ́ЗУВАТИ (ПІДРІЗА́ТИ) розм., РОЗТИНА́ТИ, РОЗСІКА́ТИ, СІКТИ, ПІДСІКА́ТИ, РОЗРА́НЮВАТИ, РОЗПАНА́ХУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
3. зранювати — ЗРА́НЮВАТИ, нюю, нюєш, недок., ЗРА́НИТИ, ню, ниш, док., перех. 1. Заподіювати рани, рану. Михайло вибрався в провулок і пішов попід стінами колишніх будинків, зранюючи босі ноги об гостре каміння (Загреб.  Словник української мови в 11 томах