Великий тлумачний словник сучасної мови

зречевлений

зрече́влений

-а, -е, рідко.

Дієприкм. пас. мин. ч. до зречевити.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. зречевлений — зрече́влений дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. зречевлений — ЗРЕЧЕ́ВЛЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до зрече́вити. Молоді воїни виходять до мовчазного граніту — навіки зречевленої священної саги про синів народу — лицарів і в суворій скорботі стають у почесну варту біля вогню їхнього безсмертя (Рад. Укр., 7.III 1968, 4).  Словник української мови в 11 томах