зречевлений

ЗРЕЧЕ́ВЛЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до зрече́вити.

Молоді воїни виходять до мовчазного граніту — навіки зречевленої священної саги про синів народу — лицарів і в суворій скорботі стають у почесну варту біля вогню їхнього безсмертя (Рад. Укр., 7.III 1968, 4).

Значення в інших словниках

1. зречевлений — зрече́влений дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. зречевлений — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до зречевити.  Великий тлумачний словник сучасної мови