зроговілий

зрогові́лий

-а, -е, спец.

Дієприкм. акт. мин. ч. до зроговіти.

Значення в інших словниках

1. зроговілий — зрогові́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. зроговілий — ЗРОГОВІ́ЛИЙ, а, е, спец. Дієпр. акт. мин. ч. до зрогові́ти. Роль конденсаторів у електричній системі риби відіграють зроговілі або хрящуваті нарости, які є на шкірі і під верхнім її шаром (Знання.., 1, 1966, 7).  Словник української мови в 11 томах