Великий тлумачний словник сучасної мови

зробок

зро́бок

-бка, ч., діал.

Геть виснажена працею людина.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. зробок — Зро́бок. Спрацьована, виснажена працею людина. Поміж старшим поколінєм, справдішними зробками, а молодшими се ще є провалина, котру один чоловік старає ся вирівнати, але десять про се не дбає...  Українська літературна мова на Буковині
  2. зробок — Зро́бок, -бка м. Истощенный работою, негодный уже къ работѣ человѣкъ. Желех.  Словник української мови Грінченка