зробок

Зро́бок, -бка

м. Истощенный работою, негодный уже къ работѣ человѣкъ. Желех.

Значення в інших словниках

1. зробок — Зро́бок. Спрацьована, виснажена працею людина. Поміж старшим поколінєм, справдішними зробками, а молодшими се ще є провалина, котру один чоловік старає ся вирівнати, але десять про се не дбає...  Українська літературна мова на Буковині
2. зробок — -бка, ч., діал. Геть виснажена працею людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови