зробок

Зро́бок, -бка

м. Истощенный работою, негодный уже къ работѣ человѣкъ. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зробок — Зро́бок. Спрацьована, виснажена працею людина. Поміж старшим поколінєм, справдішними зробками, а молодшими се ще є провалина, котру один чоловік старає ся вирівнати, але десять про се не дбає... Українська літературна мова на Буковині
  2. зробок — -бка, ч., діал. Геть виснажена працею людина. Великий тлумачний словник сучасної мови