зробок

Зро́бок. Спрацьована, виснажена працею людина. Поміж старшим поколінєм, справдішними зробками, а молодшими се ще є провалина, котру один чоловік старає ся вирівнати, але десять про се не дбає, даючи навіть молодшим відчувати їх недозрілість і недосьвідність, замість, щоб їх навчити і богато похибок простити (Б., 1895, 48, 1)

// порівн. пол. zroby, мн. -старі виробітки, випрацьований простір.